гарба —
И, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах. З зазубринами грім, немов рубель, пригнічує поважні хмари-гарби і часто падають їздового удари... (ЧТ:155).
Словник поетичної мови Василя Стуса
гарба —
ГАРБА́, и́, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах. Щоранку вони запрягали в свою двоколесу гарбу маленьку, худу й облізлу шкапину (М. Коцюбинський); У дворі було завізно від гарб, навантажених ослів і людей (Б.
Словник української мови у 20 томах
гарба —
гарба карт. вид гри (ст)||контра, хап, хапанка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
гарба —
ГАРБА́, и, ж. Високий віз на двох або чотирьох колесах. Щоранку вони [цигани] запрягали в свою двоколесу гарбу маленьку, худу й облізлу шкапину (Коцюб., I, 1955, 371); Не скрипіли з поля важкі гарби з золотими снопами (Гончар, Новели, 1954, 23).
Словник української мови в 11 томах
гарба —
(санскр. — матка) 1. Півсферичної форми ступа, що символічно відображала початок життя (порівн. анда). 2. Внутрішня поверхня склепіння над молитовним приміщенням.
Архітектура і монументальне мистецтво
гарба —
Гарба, -би ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка