гарба
ГАРБА́, и́, ж.
Високий віз на двох або чотирьох колесах.
Щоранку вони запрягали в свою двоколесу гарбу маленьку, худу й облізлу шкапину (М. Коцюбинський);
У дворі було завізно від гарб, навантажених ослів і людей (Б. Антоненко-Давидович);
– Я ж не тут робив, а в містечку: коні підковував і гарби справляв (В. Барка);
Не скрипіли з поля важкі гарби з золотими снопами (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)