Значення в інших словниках
-
гармонійка —
гармо́нійка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
гармонійка —
ГАРМО́НІЙКА, и, ж. Зменш. до гармо́нія². Гармонії і гармонійки ревли так, що витиснули геть румбу і навіть рідного Дунаєвського, роздираючи вуха і душу (І.
Словник української мови у 20 томах
-
гармонійка —
ГАРМО́НІЙКА, и, ж. Зменш. до гармо́нія². Вій тримав біля рота губну гармонійку (Коз., Блискавка, 1962, 7).
Словник української мови в 11 томах