Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гармоніст —
гармоні́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
гармоніст —
ГАРМОНІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармо́нія²). Був, розуміється, і дідух, і кутя, і молодиці, і дівчата. І вдарили гопака під розтяжну Клима – одинокого гармоніста... (У.
Словник української мови у 20 томах
гармоніст —
ГАРМОНІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на гармонії ( див. гармо́нія²). Русявий гармоніст лади настроїв, Шукав мотивів тихих і не злих (Мал., І, 1956, 253).
Словник української мови в 11 томах