гарцюючий

гарцю́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до гарцювати.

Значення в інших словниках

1. гарцюючий — ГАРЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до гарцюва́ти. Він тільки бачив, як Софія намагалася стримати гарцюючих коней (А. Шиян); Гарцюючий на коні вершник закликав до бою (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. гарцюючий — ГАРЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гарцюва́ти. Він тільки бачив, як Софія намагалася стримати гарцюючих коней (Шиян, Гроза.., 1956, 198).  Словник української мови в 11 томах