гарцюючий
ГАРЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гарцюва́ти.
Він тільки бачив, як Софія намагалася стримати гарцюючих коней (Шиян, Гроза.., 1956, 198).
Словник української мови (СУМ-11)ГАРЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гарцюва́ти.
Він тільки бачив, як Софія намагалася стримати гарцюючих коней (Шиян, Гроза.., 1956, 198).
Словник української мови (СУМ-11)