гарцюючий
ГАРЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гарцюва́ти.
Він тільки бачив, як Софія намагалася стримати гарцюючих коней (Шиян, Гроза.., 1956, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарцюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до гарцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарцюючий — ГАРЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до гарцюва́ти. Він тільки бачив, як Софія намагалася стримати гарцюючих коней (А. Шиян); Гарцюючий на коні вершник закликав до бою (із журн.). Словник української мови у 20 томах