гарцювати
ГАРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.
1. неперех. Грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці (про коней).
Батько веде того коня за недоуздок, а він та гарцює, копитами землю вибиває (Укр.. казки, легенди.., 1957, 105);
Під ними [вершниками] гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (Кол., На фронті.., 1959, 33);
Кінь, лякаючись такого видовища, як люди в ролі коней, не корився вершникові і гарцював на місці (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 19);
*Образно. З поля налітають хуртовини, б’ють снігом у шибки, гарцюють на дахах, завивають у димарях та чорних лежаках (Чаб., Балкан. весна, 1960, 309);
// Їхати верхи, дотримуючись певних прийомів спортивної їзди.
Вона бачила, як та "невірна" жінка.. гарцювала на коні або лазила по горах та по лісах (Коцюб., І, 1955, 288);
Кавалькада вершників, гарцюючи на конях, урочисто посувалася до майдану (Панч, Вибр., 1947, 379).
2. перен., неперех. Пустувати, бігати, скакати.
Як хочете гарцювати, так ідіть на двір (Сл. Гр.);
— Хіба вони вчитися в школу ходять? Ні уроків же їм тепер ніяких не задають. Гарцюють та синці один одному набивають (Головко, II, 1957, 86);
// неперех. і перех. Танцювати.
Отакий-то наш отаман, Орел сизокрилий! І воює і гарцює З усієї сили (Шевч., І, 1951, 104);
А біля хати дівчата з парубками носяться; дівчата дрібушки вибивають, парубоцтво гопака гарцює (Кв.-Осн., II, 1956, 76).
Значення в інших словниках
- гарцювати — (бігти з граціозністю) басувати, грати, герцювати. Словник синонімів Полюги
- гарцювати — гарцюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гарцювати — (конем) басувати, вигравати, грати, д. герцювати; П. красуватися, красувати, красіти, викрашатися, пишатися; (- дітей) пустувати, бігати, скакати; (гопака) танцювати. Словник синонімів Караванського
- гарцювати — -юю, -юєш, недок. 1》 неперех. Грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці (про коней). || Їхати верхи, дотримуючись певних прийомів спортивної їзди. 2》 перен., неперех. Пустувати, бігати, скакати. || неперех. і перех. Танцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарцювати — 1. джигитувати, виджигитовувати, виджигитувати, заджигитувати, зіджигитовувати, зіджигатувати, поджигитовувати, поджигитувати 2. (кінь) басувати, забасувати, вибасовувати, вибасувати, зібасовувати, зібасувати, побасовувати, побасувати Словник чужослів Павло Штепа
- гарцювати — ГАРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці (про коней). Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває (з казки); Під ними [вершниками] гарцюють коні, стають дибки... Словник української мови у 20 томах
- гарцювати — див. пустувати; танцювати Словник синонімів Вусика
- гарцювати — ГАРЦЮВА́ТИ (про коней — грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці), БАСУВА́ТИ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ВИБАСО́ВУВАТИ, ГЕРЦЮВА́ТИ діал.; ГОПЦЮВА́ТИ розм. (підскакувати). Гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Словник синонімів української мови
- гарцювати — Гарцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, -цю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гарцювати — Гарцювати, -цюю, -єш гл. 1) Скакать на лошадяхъ, наѣздничать, рыскать, гарцовать. На вороному коні гарцюєм. Шевч. 312. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває. Рудч. Ск. II. 112. 2) Бѣгать, скакать, шалить. Словник української мови Грінченка