гарцювати

ГАРЦЮВА́ТИ (про коней — грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці), БАСУВА́ТИ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ВИБАСО́ВУВАТИ, ГЕРЦЮВА́ТИ діал.; ГОПЦЮВА́ТИ розм. (підскакувати). Гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Колесник); Кінь гарний, расовий, басує, що й не вдержиш (М. Коцюбинський); Хороші в мене коні.. грають на припоні (А. Малишко); Кінь вигравав, ставав дибки, а з-під його копит сипались жмутами страшні блискавки (І. Нечуй-Левицький); Веде (Йонька) жеребця. А він вибасовує та ногами витьохкує, годі втримати (Григорій Тютюнник); Під гаківницями гопцюють коні (Словник Б. Грінченка).

ГАРЦЮВА́ТИ (на кому — їхати верхи, демонструючи зграбність, вміння), БАСУВА́ТИ на кому, ВИГРАВА́ТИ на кому, ким, ВИБАСО́ВУВАТИ на кому, ГРА́ТИ ким, ГЕРЦЮВА́ТИ на кому, діал. Кавалеристи гарцювали на розкішних скакунах (О. Ільченко); Козаки на конях жваво басували (П. Грабовський); Збоку їхали офіцери, виграючи на баских конях (І. Нечуй-Левицький); Цигани хвацько вигравали кіньми (З. Тулуб); Назустріч ішла кавалерійська румунська дивізія, граючи кіньми (О. Гончар).

ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИ розм., ГОПЦЮВА́ТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГО́ПАТИ розм.; СКАКА́ТИ розм., СТРИБА́ТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИ розм., КРЕСА́ТИ розм., САДИ́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., ВИТИНА́ТИ розм., УТИНА́ТИ розм., ТЯ́ТИ розм., ВІДДИРА́ТИ розм. (із запалом, швидко); ВИТАНЦЬО́ВУВАТИ розм. (із запалом або довго); ВИКАБЛУ́ЧУВАТИ розм. (б'ючи підборами); ВИБИВА́ТИ розм. (притупуючи); ПРОТАНЦЬО́ВУВАТИ розм. (певну відстань, якийсь час). Дві пари швидко рушалися серед натовпу — то вони танцювали (Б. Грінченко); Хлопці, піт аж ллється з шкури, Коло їх гарцюють (П. Гулак-Артемовський); Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (П. Гулак-Артемовський); Як уже вийдуть на вулицю, то-то вже співають дівчата, а хлопці гопкають дружби (Словник Б. Грінченка); Підтикався (писар) та й давай вегері скакати перед громадою (Г. Квітка-Основ'яненко); Не до Бога полинули ті палкі молитви палких фанатиків: пішли вони до темних сил, котрі у пеклі аж стрибали гопака, зачувши ті неправдиві молитви (І. Нечуй-Левицький); — Не бійся, якби з хлопцями, то так би гацала козачка́, що аж хата трусилася б! (І. Нечуй-Левицький); І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: — Тра-та-та! (Остап Вишня); З мотокорпусу хлопці-молодці Крешуть "Яблучко" на мостовій (А. Малишко); — Сади, Мітла, сади! — кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (П. Панч); Хлопці шкварили "Яблучко" з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко); — А ми гуляємо, гопака витинаємо (Б. Грінченко); Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко); Як вітер, літає Марина, танцює-витанцьовує (І. Нечуй-Левицький); В хлоп'ячому гуртожитку.. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (С. Журахович); Он ланкова з трактористом Іваном.. Так пропливають у згоді з баяном, Так вибивають, що тягне й мене (С. Олійник); Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (О. Довженко).