гарус

ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І. Франко); (Принцеса:) У мене там, у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих і прядива й серпанків — хоч на вибір, хоч з голови мальованку майстерну вам вишию на цеховий значок (Леся Українка); Випаде починок з рук Мотрі, глухо вдариться об піл і розбуркає тишу сумну (Панас Мирний); Короткі сердаки, вишивані червоною і синьою волічкою сорочки, крисані чорні і ходаки, — от і цілий їх костюм (І. Франко); Килим був вишитий гарусом та шовком (І. Нечуй-Левицький); Поклав (Антосьо) на столі капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті (А. Свидницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарус — га́рус іменник чоловічого роду тканина Орфографічний словник української мови
  2. гарус — -у, ч. 1》 Кручена (сукана) кольорова шерстяна пряжа. 2》 Бавовняна тканина, схожа на шерстяну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарус — Волічка, жичка Словник чужослів Павло Штепа
  4. гарус — ГА́РУС, у, ч. 1. Кручена (сукана) кольорова шерстяна (вовняна) пряжа. На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані .. з гарусу (І. Нечуй-Левицький); – Я вже почала в'язати з гарусу! (О. Словник української мови у 20 томах
  5. гарус — Га́рус, -су, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гарус — ГА́РУС, у, ч. 1. Кручена (сукана) кольорова шерстяна пряжа. На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані.. з гарусу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах