гарцювання
ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти.
Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів — ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Кач., II, 1958, 407).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарцювання — гарцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гарцювання — -я, с. Дія за знач. гарцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарцювання — ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів – ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Я. Качура); – Що дiється? П'ять хвилин тому я бачив на толоцi ескадрон озброєних до зубiв бандитiв. Словник української мови у 20 томах
- гарцювання — Гарцюва́ння, -ня с. 1) Скачка на лошадяхъ, рыстаніе, гарцованіе. 2) Бѣганье, скачки, шалости. 3) Пляска усердная. Словник української мови Грінченка