1. Словник української мови Грінченка

гарцювання

Гарцюва́ння, -ня

с.

1) Скачка на лошадяхъ, рыстаніе, гарцованіе.

2) Бѣганье, скачки, шалости.

3) Пляска усердная.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарцювання — гарцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гарцювання — -я, с. Дія за знач. гарцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарцювання — ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів – ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Я. Качура); – Що дiється? П'ять хвилин тому я бачив на толоцi ескадрон озброєних до зубiв бандитiв. Словник української мови у 20 томах
  4. гарцювання — ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів — ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Кач., II, 1958, 407). Словник української мови в 11 томах