1. Словник української мови у 20 томах

гарцюючий

ГАРЦЮ́ЮЧИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до гарцюва́ти.

Він тільки бачив, як Софія намагалася стримати гарцюючих коней (А. Шиян);

Гарцюючий на коні вершник закликав до бою (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарцюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до гарцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гарцюючий — ГАРЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гарцюва́ти. Він тільки бачив, як Софія намагалася стримати гарцюючих коней (Шиян, Гроза.., 1956, 198). Словник української мови в 11 томах