гаус

га́ус

-а, ч., фіз.

Одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць.

Значення в інших словниках

1. гаус — ГА́УС, а, род. мн. га́усів і га́ус, ч., фіз. Одиниця магнітної індукції. Одиницю магнітної індукції названо гаусом за ім'ям К.-Ф. Гаусса – німецького фізика, математика, геодезиста та астронома (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. Гаус — Га́ус прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. гаус — га́ус одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць. 1 гс дорівнює 10-4 вебера на 1 м2. Від прізвища німецького математика К.-Ф. Гаусса.  Словник іншомовних слів Мельничука