гаур

гау́р

-а, ч.

Ссавець родини порожнисторогих. Дикий предок свійського бика гаяла.

Значення в інших словниках

1. гаур — ГАУ́Р, а, ч. Велика парнокопита тварина родини бичачих, що живе в гірських лісах Індії, Непалу, Індокитаю. Гаур поширеніший, ніж гаял, і на нього більше полюють. Живе у порослих лісом гірських і пагористих місцях, навіть досить скелястих (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
2. гаур — гау́р (гінді, з санскр. гаура) вид парнокопитних тварин родини бичачих. Поширений переважно в Індостані та в Індокитаї. Об’єкт полювання. Одомашнена форма – гаял. Інша назва – лобатий бик.  Словник іншомовних слів Мельничука