гаур

гау́р

(гінді, з санскр. гаура)

вид парнокопитних тварин родини бичачих. Поширений переважно в Індостані та в Індокитаї. Об’єкт полювання. Одомашнена форма – гаял. Інша назва – лобатий бик.

Значення в інших словниках

1. гаур — -а, ч. Ссавець родини порожнисторогих. Дикий предок свійського бика гаяла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гаур — ГАУ́Р, а, ч. Велика парнокопита тварина родини бичачих, що живе в гірських лісах Індії, Непалу, Індокитаю. Гаур поширеніший, ніж гаял, і на нього більше полюють. Живе у порослих лісом гірських і пагористих місцях, навіть досить скелястих (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах