гаур

ГАУ́Р, а, ч.

Велика парнокопита тварина родини бичачих, що живе в гірських лісах Індії, Непалу, Індокитаю.

Гаур поширеніший, ніж гаял, і на нього більше полюють. Живе у порослих лісом гірських і пагористих місцях, навіть досить скелястих (з наук.-попул. літ.);

Забарвлення гаура здебільшого чорне, на череві жовтувато-буре, ноги в нижній частині білі (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гаур — -а, ч. Ссавець родини порожнисторогих. Дикий предок свійського бика гаяла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гаур — гау́р (гінді, з санскр. гаура) вид парнокопитних тварин родини бичачих. Поширений переважно в Індостані та в Індокитаї. Об’єкт полювання. Одомашнена форма – гаял. Інша назва – лобатий бик.  Словник іншомовних слів Мельничука