Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гем —
ГЕМ – ГЕМА Гем, -у. Небілкова залізовмісна частина гемоглобіну. Гема. Коштовний чи напівкоштовний камінь з вирізьбленим зображенням, що використовується як печатка, амулет, прикраса тощо.
Літературне слововживання
гем —
ГЕМ, у, ч., біохім. Небілкова частина гемоглобіну та цитохромів, що являє собою комплекс протопорфірину з двовалентним залізом. Гем, виділений із крові різних хребетних тварин, має однакову хімічну структуру (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
гем —
(від грец. αίμα – кров) небілкова залізовмісна частина гемоглобіну.
Словник іншомовних слів Мельничука
гем —
Складова частина гемоглобіну і міоглобіну, барвник; містить залізо другого степеня окислення (Fe2+), завдяки чому може шляхом зворотної реакції зв'язувати кисень О2, сприяючи транспортуванню кисню в гемоглобіні.
Універсальний словник-енциклопедія