гем
ГЕМ, у, ч., біохім.
Небілкова частина гемоглобіну та цитохромів, що являє собою комплекс протопорфірину з двовалентним залізом.
Гем, виділений із крові різних хребетних тварин, має однакову хімічну структуру (з наук.-попул. літ.);
Гем складається із атома заліза та молекули порфірину, що його оточує (з наук.-попул. літ.);
Своїй властивості сполучатися з киснем гемоглобін зобов'язаний гему, а точніше, наявності в його складі двовалентного заліза (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)