гема
ГЕ́МА, и, ж.
Коштовний або напівкоштовний камінь із вирізьбленим опуклим (камея) чи заглибленим (інталія) зображенням, що використовувався як печатка, амулет або прикраса.
Серед намистин були й скляні печатки – геми (з наук. літ.);
Професор зібрав незвичну колекцію гем (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)