гемаглютинація

ГЕМАГЛЮТИНА́ЦІЯ, ї, ж., біол.

Склеювання та осаджування завислих у рідині еритроцитів крові під впливом різних чинників.

Під дією сироватки токсин нейтралізується, і тому гемаглютинація не відбувається (з наук. літ.);

Гемаглютинацію еритроцитів морської свинки викликало лише 4–5 % штамів, виділених від хворих на кишкові захворювання (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гемаглютинація — гемаглютина́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гемаглютинація — -ї, ж. Серологічна реакція, що проявляється склеюванням еритроцитів у присутності антитіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гемаглютинація — гемаглютина́ція (від гем... і аглютинація) процес склеювання та наступного осаджування еритроцитів крові, що спричинюється гемаглютинінами, бактеріями, вірусами тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука