Великий тлумачний словник сучасної мови

генералітет

генераліте́т

-у, ч.

Вищий командний склад армії; генерали.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. генералітет — генераліте́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. генералітет — ГЕНЕРАЛІТЕ́Т, у, ч. Вищий командний склад армії; генерали. Він засміявся, цей учорашній кубанський осавул, рудий і рябий, брутальний і дражливий. “От він, наш новий генералітет”, – подумав його співрозмовник, сивий генерал з йоржиком на голові (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. генералітет — генераліте́т (нім. Generalitat, від лат. generalis – загальний, спільний) найвищий командний склад збройних сил; особи, що мають генеральські звання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. генералітет — ГЕНЕРАЛІТЕ́Т, у, ч. Вищий командний склад армії; генерали. 12 серпня 1917 р. в Москві була скликана так звана Державна нарада. Па нараду з’їхались представники поміщиків, буржуазії, генералітету (Іст. УРСР, II, 1957, 44).  Словник української мови в 11 томах