генетика

гене́тика

-и, ж.

Наука про спадковість і мінливість організмів.

Біохімічна генетика — погранична дисципліна, яка використовує методи біохімії в генетиці.

Еволюційна генетика — розділ генетики, який вивчає механізми спадковості та мінливості в процесах історичного розвитку.

Космічна генетика — розділ генетики, який вивчає вплив середовища космічного простору на спадковість та мінливість організмів.

Медична генетика — розділ генетики, який вивчає питання спадково обумовлених морфологічних, функціональних порушень.

Молекулярна генетика — розділ генетики, який вивчає явища спадковості та мінливості на молекулярному рівні.

Популяційна генетика — розділ генетики, який вивчає генотипну будову популяцій, закономірності їх змін.

Радіаційна генетика — розділ генетики, який вивчає вплив іонізуючих випромінювань на спадковість та мінливість організмів.

Значення в інших словниках

1. генетика — гене́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. генетика — Спадкознавство  Словник чужослів Павло Штепа
3. генетика — ГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Наука про спадковість і мінливість організмів. В перервах між засіданнями конгресу відбувалися засідання секцій літератури, історії, генетики та музики (П. Тичина); Десятки тисяч перспективних молодих науковців виїхали за кордон.  Словник української мови у 20 томах
4. генетика — гене́тика (від грец. γένεσις – походження) наука про явища спадковості й мінливості організмів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. генетика — Наука про спадковість та мінливість живих організмів.  Універсальний словник-енциклопедія
6. генетика — Гене́тика, -ки, -ці (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. генетика — ГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Наука про спадковість і мінливість організмів. В університетах читаються курси з мічурінської генетики і селекції (Вісник АН, 8, 1957, 46); В перервах між засіданнями конгресу відбувалися засідання секцій літератури, історії, генетики та музики (Тич., III, 1957, 368).  Словник української мови в 11 томах