генетика
гене́тика
-и, ж.
Наука про спадковість і мінливість організмів.
Біохімічна генетика — погранична дисципліна, яка використовує методи біохімії в генетиці.
Еволюційна генетика — розділ генетики, який вивчає механізми спадковості та мінливості в процесах історичного розвитку.
Космічна генетика — розділ генетики, який вивчає вплив середовища космічного простору на спадковість та мінливість організмів.
Медична генетика — розділ генетики, який вивчає питання спадково обумовлених морфологічних, функціональних порушень.
Молекулярна генетика — розділ генетики, який вивчає явища спадковості та мінливості на молекулярному рівні.
Популяційна генетика — розділ генетики, який вивчає генотипну будову популяцій, закономірності їх змін.
Радіаційна генетика — розділ генетики, який вивчає вплив іонізуючих випромінювань на спадковість та мінливість організмів.
Значення в інших словниках
- генетика — гене́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- генетика — Спадкознавство Словник чужослів Павло Штепа
- генетика — ГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Наука про спадковість і мінливість організмів. В перервах між засіданнями конгресу відбувалися засідання секцій літератури, історії, генетики та музики (П. Тичина); Десятки тисяч перспективних молодих науковців виїхали за кордон. Словник української мови у 20 томах
- генетика — гене́тика (від грец. γένεσις – походження) наука про явища спадковості й мінливості організмів. Словник іншомовних слів Мельничука
- генетика — Наука про спадковість та мінливість живих організмів. Універсальний словник-енциклопедія
- генетика — Гене́тика, -ки, -ці (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- генетика — ГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Наука про спадковість і мінливість організмів. В університетах читаються курси з мічурінської генетики і селекції (Вісник АН, 8, 1957, 46); В перервах між засіданнями конгресу відбувалися засідання секцій літератури, історії, генетики та музики (Тич., III, 1957, 368). Словник української мови в 11 томах