генетика
ГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Наука про спадковість і мінливість організмів.
В університетах читаються курси з мічурінської генетики і селекції (Вісник АН, 8, 1957, 46);
В перервах між засіданнями конгресу відбувалися засідання секцій літератури, історії, генетики та музики (Тич., III, 1957, 368).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генетика — гене́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- генетика — -и, ж. Наука про спадковість і мінливість організмів. Біохімічна генетика — погранична дисципліна, яка використовує методи біохімії в генетиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- генетика — Спадкознавство Словник чужослів Павло Штепа
- генетика — ГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Наука про спадковість і мінливість організмів. В перервах між засіданнями конгресу відбувалися засідання секцій літератури, історії, генетики та музики (П. Тичина); Десятки тисяч перспективних молодих науковців виїхали за кордон. Словник української мови у 20 томах
- генетика — гене́тика (від грец. γένεσις – походження) наука про явища спадковості й мінливості організмів. Словник іншомовних слів Мельничука
- генетика — Наука про спадковість та мінливість живих організмів. Універсальний словник-енциклопедія
- генетика — Гене́тика, -ки, -ці (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)