генетик

ГЕНЕ́ТИК, а, ч. Фахівець з генетики.

Організувався Науково-дослідний інститут в Козлові, з’явились.. генетики, біологи, ботаніки, морфологи (Довж., І, 1958, 489).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генетик — гене́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. генетик — -а, ч. Фахівець із генетики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генетик — ГЕНЕ́ТИК, а, ч. Фахівець із генетики. Генетики визначили закон успадкування групи крові батьків дітьми: якщо у батька I група, а в матері – IV, то у дітей буде тільки II або III група (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах