генетик

ГЕНЕ́ТИК, а, ч.

Фахівець із генетики.

Генетики визначили закон успадкування групи крові батьків дітьми: якщо у батька I група, а в матері – IV, то у дітей буде тільки II або III група (з наук.-попул. літ.);

Вчена жiнка, доцент, генетик, десь вона зараз в городнiй бригадi горох та квасолю прополює, – заняття їй Вiхола пiдiбрав якраз за фахом... (О. Гончар);

Тітка розсердилася на мене, ляснула по лобі й сказала: “З тебе ніколи не буде генетика!” (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генетик — гене́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. генетик — -а, ч. Фахівець із генетики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генетик — ГЕНЕ́ТИК, а, ч. Фахівець з генетики. Організувався Науково-дослідний інститут в Козлові, з’явились.. генетики, біологи, ботаніки, морфологи (Довж., І, 1958, 489). Словник української мови в 11 томах