генетик
ГЕНЕ́ТИК, а, ч.
Фахівець із генетики.
Генетики визначили закон успадкування групи крові батьків дітьми: якщо у батька I група, а в матері – IV, то у дітей буде тільки II або III група (з наук.-попул. літ.);
Вчена жiнка, доцент, генетик, десь вона зараз в городнiй бригадi горох та квасолю прополює, – заняття їй Вiхола пiдiбрав якраз за фахом... (О. Гончар);
Тітка розсердилася на мене, ляснула по лобі й сказала: “З тебе ніколи не буде генетика!” (А. Дімаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генетик — гене́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- генетик — -а, ч. Фахівець із генетики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- генетик — ГЕНЕ́ТИК, а, ч. Фахівець з генетики. Організувався Науково-дослідний інститут в Козлові, з’явились.. генетики, біологи, ботаніки, морфологи (Довж., І, 1958, 489). Словник української мови в 11 томах