гештальт

гешта́льт

-а, ч.

Цілісна структура, яка формується у свідомості людини при сприйнятті об'єктів або їхніх образів.

Значення в інших словниках

1. гештальт — ГЕШТА́ЛЬТ, у, ч., псих. Цілісний образ, форма чи структура. С. Жаботинська, зокрема, визначає гештальт як комплексну, цілісну функціональну структуру, яка сполучає чуттєві та раціональні елементи (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах