Великий тлумачний словник сучасної мови

гирьовик

гирьови́к

-а, ч., спорт.

Спортсмен, який підіймає важкі гирі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гирьовик — гирьови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. гирьовик — ГИРЬОВИ́К, а́, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі. Дід пішов якось подивитися на наших силачів: гирьовиків, штангістів і т. ін. (Остап Вишня); У Київському палаці спорту почалися змагання гирьовиків (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гирьовик — ГИРЬОВИ́К, а́, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі. В Київському палаці фізкультури почалися змагання гирьовиків столиці України (Рад. Укр., 13.III 1949, 4); Дід пішов якось подивитися на наших силачів: гирьовиків, штангістів і т. ін. (Вишня, І, 1956, 400).  Словник української мови в 11 томах