гирьовик
ГИРЬОВИ́К, а́, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі.
В Київському палаці фізкультури почалися змагання гирьовиків столиці України (Рад. Укр., 13.III 1949, 4);
Дід пішов якось подивитися на наших силачів: гирьовиків, штангістів і т. ін. (Вишня, І, 1956, 400).
Словник української мови (СУМ-11)