1. Словник української мови в 11 томах

гирьовик

ГИРЬОВИ́К, а́, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі.

В Київському палаці фізкультури почалися змагання гирьовиків столиці України (Рад. Укр., 13.III 1949, 4);

Дід пішов якось подивитися на наших силачів: гирьовиків, штангістів і т. ін. (Вишня, І, 1956, 400).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гирьовик — гирьови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гирьовик — -а, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гирьовик — ГИРЬОВИ́К, а́, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі. Дід пішов якось подивитися на наших силачів: гирьовиків, штангістів і т. ін. (Остап Вишня); У Київському палаці спорту почалися змагання гирьовиків (з газ.). Словник української мови у 20 томах