1. Орфографічний словник української мови

гирьовик

гирьови́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гирьовик — -а, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гирьовик — ГИРЬОВИ́К, а́, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі. Дід пішов якось подивитися на наших силачів: гирьовиків, штангістів і т. ін. (Остап Вишня); У Київському палаці спорту почалися змагання гирьовиків (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. гирьовик — ГИРЬОВИ́К, а́, ч., спорт. Спортсмен, який підіймає важкі гирі. В Київському палаці фізкультури почалися змагання гирьовиків столиці України (Рад. Укр., 13.III 1949, 4); Дід пішов якось подивитися на наших силачів: гирьовиків, штангістів і т. ін. (Вишня, І, 1956, 400). Словник української мови в 11 томах