гицнути

ги́цнути

-ну, -неш, док., розм.

Однокр. до гицати.

Значення в інших словниках

1. гицнути — ги́цнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гицнути — ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути).  Словник синонімів української мови
3. гицнути — Гицнути, -ну, -неш гл. Подскочить, прыгнуть. О. 1861. XI. Св. 34.  Словник української мови Грінченка