гицнути Гицнути, -ну, -неш гл. Подскочить, прыгнуть. О. 1861. XI. Св. 34. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках гицнути — ги́цнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови гицнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гицати. Великий тлумачний словник сучасної мови гицнути — ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути). Словник синонімів української мови