гич
Гич, -чі
ж.
1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній.
2) ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. ІІІ. 640. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
Словник української мови Грінченка