Значення в інших словниках
-
глагол —
глаго́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
глагол —
Слово, мова, (грам.) дієслово
Словник чужослів Павло Штепа
-
глагол —
ГЛАГО́Л, а, ч., ц.-с. Мова, слово. От уст Твоїх я пальцем доторкнувся І вложу в них своїх глаголів жар (Т. Шевченко); Перехрестився [Тригуб], розгорнув Мінею й почав читати життя святих, що за віру Христову муки потерпіли, а не відступили від неї...
Словник української мови у 20 томах
-
глагол —
Слово, мова
Словник застарілих та маловживаних слів
-
глагол —
МО́ВА (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити), ЯЗИ́К заст., РІЧ розм., СЛО́ВО розм., ГЛАГО́Л ц.-с.
Словник синонімів української мови
-
глагол —
ГЛАГО́Л, а, ч., ц.-с. Мова, слово. От уст Твоїх я пальцем доторкнувся І вложу в них своїх глаголів жар (Фр., XI, 1952, 280).
Словник української мови в 11 томах
-
глагол —
Глагол, -лу м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) читати глаголи. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.
Словник української мови Грінченка