гладильник

глади́льник

-а, ч.

Робітник, який вирівнює, пригладжує що-небудь.

Значення в інших словниках

1. гладильник — глади́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гладильник — ГЛАДИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Інструмент для вирівнювання, розгладжування чого-небудь. Знайдено знаряддя шкіряного виробництва – ножі, виготовлені із ребер тварин, кістяні гладильники...  Словник української мови у 20 томах
3. гладильник — ГЛАДИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який вирівнює, пригладжує що-небудь.  Словник української мови в 11 томах