Значення в інших словниках
-
глухувато —
глухува́то прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
глухувато —
ГЛУХУВА́ТО. Присл. до глухува́тий 2. Лагідний, ласкавий, глухувато-одноманітний, він [туркіт горлиці] таїть у собі якийсь особливий чар (М. Рильський); – Ми чули тут доповідь товариша Мартинова, – сказав [Чумак] напружено, глухувато (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
-
глухувато —
ГЛУХУВА́ТО. Присл. до глухува́тий 2. Лагідний, ласкавий, глухувато-одноманітний, він [туркіт горлиці] таїть у собі якийсь особливий чар (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 74); — Ми чули тут доповідь товариша Мартинова, — сказав [Чумак] напружено, глухувато (Донч., І, 1956, 442).
Словник української мови в 11 томах