глядіти

гляді́ти

-джу, -диш, недок.

1》 неперех. Те саме, що дивитися 1).

|| перех. Те саме, що шукати 1).

|| неперех. Мати вигляд; виглядати.

2》 неперех., наказ. сп. гляди, глядіть. Виражає застереження або погрозу.

|| у знач. вставн. сл. Тим часом.

3》 перех. Берегти, не витрачати, не давати псуватися; зберігати.

4》 перех. Те саме, що доглядати 1).

5》 перех. Сумлінно виконувати що-небудь, дотримуватися чогось; пильнувати.

6》 перех. Торкатися, мацати когось, щось, шукаючи або перевіряючи.

Значення в інших словниках

1. глядіти — гляді́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. глядіти — Гляді́ти; гляда́ти. Шукати. Такий вітер льокального патріотизму ще справді у Буковині віє та й буде ще до часу віяти — з чого особливо радість для декотрих мельників...  Українська літературна мова на Буковині
3. глядіти — Дивитися, позирати, ур. зріти, ф. глипати, зиркати, р. зорити; (кого) шукати; (гордо) виглядати; (як ока) берегти, зберігати; (дітей) пильнувати, доглядати, р. виглядати <док. виглядіти>; ФР. переглядати.  Словник синонімів Караванського
4. глядіти — Глипати, глипнути, поглинати, виглипати, виглипнути, заглипати, заглипнути, зглипати, зглипнути, глядати, виглядати, виглянути, заглядати, заглянути, позаглядати, наглядати, наглянути, понаглядати, оглядати, оглянути, обглядати, обглядіти, пообглядіти...  Словник чужослів Павло Штепа
5. глядіти — ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. розм. Те саме, що диви́тися 1. Еней з Сивілою гляділи, Якії муки тут [у пеклі] терпіли, Якая кара всім була (І. Котляревський); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (О. Ільченко); // кого, що.  Словник української мови у 20 томах
6. глядіти — гляді́ти → гледіти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. глядіти — Гляди, гляди, таки не минеш біди. Кожному доля призначена і ти не зміниш порядку. Віра в фаталізм. Гляди себе, буде з тебе. Пильнуй свого діла, а будеш досить занятий. Глянь, Боже, з неба, що мені потреба. Молитва бідного. На що гляне, все погане.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. глядіти — див. берегти; дивитися  Словник синонімів Вусика
9. глядіти — гляді́ти свого́ но́са. Турбуватися, клопотатися лише про себе, не втручатися в справи інших. Наблизився (Віктор) до Олега: — Лучче (краще) ти б глядів свого носа (П. Автомонов). гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі.  Фразеологічний словник української мови
10. глядіти — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
11. глядіти — Гляді́ти, -джу́, -ди́ш; гля́дячи  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. глядіти — ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. неперех. Те саме, що диви́тися 1. Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була (Котл., І, 1952, 134); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (Ільч., Серце жде, 1939, 135); // перех.  Словник української мови в 11 томах
13. глядіти — Глядіти, -жу, -диш гл. 1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. ІІІ. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать.  Словник української мови Грінченка