глядіти
ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок.
1. неперех. Те саме, що диви́тися 1.
Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була (Котл., І, 1952, 134);
Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (Ільч., Серце жде, 1939, 135);
// перех. Те саме, що шука́ти 1.
Молода сховалася, і дружба виходить на двір і глядить молодої, а не може сам найти (Сл. Гр.);
— Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб., І, 1955, 66);
// неперех. Мати вигляд; виглядати.
Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно (Фр., XIII, 1954, 197).
◊ Гляді́ти крізь па́льці — те саме, що Диви́тися крізь па́льці ( див. диви́тися).
Підплачував [Мендель] лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке.. дерево він вивозить (Фр., VIII, 1952, 384).
2. неперех., наказ. сп. гляди́, гляді́ть. Виражає застереження або погрозу.
— Оце ти чув, що сьогодні тобі казано? Гляди ж! Покаєшся — все гаразд буде і все забудеться, не покаєшся — не показуйся удруге! (Мирний І, 1954, 162);
— Глядіть, щоб не було чого і Андрію (Коцюб., III, 1955, 98);
// у знач. вставн сл. Тим часом.
Сей, гляди, під хатою де-небудь сидітиме: землею пересипається або зілля всякі вишукує (Вовчок, І, 1955, 273);
Проминули дні і тижні, І, гляди, уже між трав Раптом зник малий підсніжний… (Бичко, Вогнище. 1959, 194).
3. перех. Берегти, не витрачати, не давати псуватися; зберігати.
— Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121);
Дурний Охрім не вмів її [свити] глядіти, Таскав, коли й не слід таскать (Гл., Вибр., 1957, 61).
4. перех. Те саме, що догляда́ти 1.
— Але ж все-таки Килина глядітиме дітей, буде за няньку, — сказала Терлецька (Н.-Лев., III, 1956, 55);
Обидві пацієнтки, в міру того, як слабли, переходили в мою хату, і я їх уночі гляділа (Л. Укр., V, 1956, 304);
— Сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував, а хтось прийшов та й обірвав чисто (Л. Янов., І, 1959, 350 ).
5. перех. Сумлінно виконувати що-небудь. дотримуватись чогось; пильнувати.
— З-за верби гукнула хазяйка й почала мене лаять, що я не гляджу хазяйського діла, а роблю свою роботу (Н.-Лев., II, 1956, 176);
[Аецій Панcа:] Щодо звичаїв, то що з раба звичаїв вимагати! Аби корився та глядів роботи (Л. Укр.. II, 1951, 372);
Та ти б не глядів празника, та поїхав би у поле орати (Сл. Гр.).
6. перех. Торкатися, мацати когось, щось, шукаючи або перевіряючи.
Баба Вустя, глядячи курей, котора з яйцем, раптом заспівала (Вишня, II, 1956, 96).
Словник української мови (СУМ-11)