глядіти
ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок.
1. неперех. Те саме, що диви́тися 1.
Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була (Котл., І, 1952, 134);
Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (Ільч., Серце жде, 1939, 135);
// перех. Те саме, що шука́ти 1.
Молода сховалася, і дружба виходить на двір і глядить молодої, а не може сам найти (Сл. Гр.);
— Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб., І, 1955, 66);
// неперех. Мати вигляд; виглядати.
Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно (Фр., XIII, 1954, 197).
◊ Гляді́ти крізь па́льці — те саме, що Диви́тися крізь па́льці ( див. диви́тися).
Підплачував [Мендель] лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке.. дерево він вивозить (Фр., VIII, 1952, 384).
2. неперех., наказ. сп. гляди́, гляді́ть. Виражає застереження або погрозу.
— Оце ти чув, що сьогодні тобі казано? Гляди ж! Покаєшся — все гаразд буде і все забудеться, не покаєшся — не показуйся удруге! (Мирний І, 1954, 162);
— Глядіть, щоб не було чого і Андрію (Коцюб., III, 1955, 98);
// у знач. вставн сл. Тим часом.
Сей, гляди, під хатою де-небудь сидітиме: землею пересипається або зілля всякі вишукує (Вовчок, І, 1955, 273);
Проминули дні і тижні, І, гляди, уже між трав Раптом зник малий підсніжний… (Бичко, Вогнище. 1959, 194).
3. перех. Берегти, не витрачати, не давати псуватися; зберігати.
— Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121);
Дурний Охрім не вмів її [свити] глядіти, Таскав, коли й не слід таскать (Гл., Вибр., 1957, 61).
4. перех. Те саме, що догляда́ти 1.
— Але ж все-таки Килина глядітиме дітей, буде за няньку, — сказала Терлецька (Н.-Лев., III, 1956, 55);
Обидві пацієнтки, в міру того, як слабли, переходили в мою хату, і я їх уночі гляділа (Л. Укр., V, 1956, 304);
— Сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував, а хтось прийшов та й обірвав чисто (Л. Янов., І, 1959, 350 ).
5. перех. Сумлінно виконувати що-небудь. дотримуватись чогось; пильнувати.
— З-за верби гукнула хазяйка й почала мене лаять, що я не гляджу хазяйського діла, а роблю свою роботу (Н.-Лев., II, 1956, 176);
[Аецій Панcа:] Щодо звичаїв, то що з раба звичаїв вимагати! Аби корився та глядів роботи (Л. Укр.. II, 1951, 372);
Та ти б не глядів празника, та поїхав би у поле орати (Сл. Гр.).
6. перех. Торкатися, мацати когось, щось, шукаючи або перевіряючи.
Баба Вустя, глядячи курей, котора з яйцем, раптом заспівала (Вишня, II, 1956, 96).
Значення в інших словниках
- глядіти — гляді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- глядіти — Гляді́ти; гляда́ти. Шукати. Такий вітер льокального патріотизму ще справді у Буковині віє та й буде ще до часу віяти — з чого особливо радість для декотрих мельників... Українська літературна мова на Буковині
- глядіти — Дивитися, позирати, ур. зріти, ф. глипати, зиркати, р. зорити; (кого) шукати; (гордо) виглядати; (як ока) берегти, зберігати; (дітей) пильнувати, доглядати, р. виглядати <док. виглядіти>; ФР. переглядати. Словник синонімів Караванського
- глядіти — -джу, -диш, недок. 1》 неперех. Те саме, що дивитися 1). || перех. Те саме, що шукати 1). || неперех. Мати вигляд; виглядати. 2》 неперех., наказ. сп. гляди, глядіть. Виражає застереження або погрозу. || у знач. вставн. сл. Тим часом. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глядіти — Глипати, глипнути, поглинати, виглипати, виглипнути, заглипати, заглипнути, зглипати, зглипнути, глядати, виглядати, виглянути, заглядати, заглянути, позаглядати, наглядати, наглянути, понаглядати, оглядати, оглянути, обглядати, обглядіти, пообглядіти... Словник чужослів Павло Штепа
- глядіти — ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. розм. Те саме, що диви́тися 1. Еней з Сивілою гляділи, Якії муки тут [у пеклі] терпіли, Якая кара всім була (І. Котляревський); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (О. Ільченко); // кого, що. Словник української мови у 20 томах
- глядіти — гляді́ти → гледіти Лексикон львівський: поважно і на жарт
- глядіти — Гляди, гляди, таки не минеш біди. Кожному доля призначена і ти не зміниш порядку. Віра в фаталізм. Гляди себе, буде з тебе. Пильнуй свого діла, а будеш досить занятий. Глянь, Боже, з неба, що мені потреба. Молитва бідного. На що гляне, все погане. Приповідки або українсько-народня філософія
- глядіти — див. берегти; дивитися Словник синонімів Вусика
- глядіти — гляді́ти свого́ но́са. Турбуватися, клопотатися лише про себе, не втручатися в справи інших. Наблизився (Віктор) до Олега: — Лучче (краще) ти б глядів свого носа (П. Автомонов). гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Фразеологічний словник української мови
- глядіти — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- глядіти — Гляді́ти, -джу́, -ди́ш; гля́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глядіти — Глядіти, -жу, -диш гл. 1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. ІІІ. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Словник української мови Грінченка