глядіти
Гляді́ти; гляда́ти. Шукати. Такий вітер льокального патріотизму ще справді у Буковині віє та й буде ще до часу віяти — з чого особливо радість для декотрих мельників, що на чужім млині хотять своє зерно молоти — та даремно глядаємо у тих льокальних патріотів якоїсь роботи на ширші розміри (Б., 1895, 121, 1); Молодий вчитель глядить лєкциї на селі. Припоручає себе особливо до підготовлень до ґімназиї. Може учити учеників з низших кляс ґімназиї, як також уділяти німецкої конверзациї (Б., 1903, рекл.); Я збирав ся, було, писати до Вас, та не знав, де Вас глядати (Маковей, Листи, 547); Знайде ся відповідне число членів, тоді най основатель — як не цікавив ся сим вже дотепер — пічне глядіти, де б і котрі пасовиска можна винаймити і за яку ціну (Канюк, 1906, 11); Темнота і велике убожество довели до того, що нарід покидає громадно свої рідні ниви, котрі не приносять йому вже нічого, окрім нужди, і глядить нової батьківщини за морем (Б., 1907, 79, 2); Побажавши собі взаємно щасливої дороги, поїхали ми кожний в протилежнім напрямі глядати — один інформації, а другі порятунку (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 76)
// порівн. укр. діал. глядіти — шукати, пол. spoglądać — подивлятися, поглядати, споглядати.
Значення в інших словниках
- глядіти — гляді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- глядіти — Дивитися, позирати, ур. зріти, ф. глипати, зиркати, р. зорити; (кого) шукати; (гордо) виглядати; (як ока) берегти, зберігати; (дітей) пильнувати, доглядати, р. виглядати <док. виглядіти>; ФР. переглядати. Словник синонімів Караванського
- глядіти — -джу, -диш, недок. 1》 неперех. Те саме, що дивитися 1). || перех. Те саме, що шукати 1). || неперех. Мати вигляд; виглядати. 2》 неперех., наказ. сп. гляди, глядіть. Виражає застереження або погрозу. || у знач. вставн. сл. Тим часом. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глядіти — Глипати, глипнути, поглинати, виглипати, виглипнути, заглипати, заглипнути, зглипати, зглипнути, глядати, виглядати, виглянути, заглядати, заглянути, позаглядати, наглядати, наглянути, понаглядати, оглядати, оглянути, обглядати, обглядіти, пообглядіти... Словник чужослів Павло Штепа
- глядіти — ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. розм. Те саме, що диви́тися 1. Еней з Сивілою гляділи, Якії муки тут [у пеклі] терпіли, Якая кара всім була (І. Котляревський); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (О. Ільченко); // кого, що. Словник української мови у 20 томах
- глядіти — гляді́ти → гледіти Лексикон львівський: поважно і на жарт
- глядіти — Гляди, гляди, таки не минеш біди. Кожному доля призначена і ти не зміниш порядку. Віра в фаталізм. Гляди себе, буде з тебе. Пильнуй свого діла, а будеш досить занятий. Глянь, Боже, з неба, що мені потреба. Молитва бідного. На що гляне, все погане. Приповідки або українсько-народня філософія
- глядіти — див. берегти; дивитися Словник синонімів Вусика
- глядіти — гляді́ти свого́ но́са. Турбуватися, клопотатися лише про себе, не втручатися в справи інших. Наблизився (Віктор) до Олега: — Лучче (краще) ти б глядів свого носа (П. Автомонов). гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Фразеологічний словник української мови
- глядіти — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- глядіти — Гляді́ти, -джу́, -ди́ш; гля́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глядіти — ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. неперех. Те саме, що диви́тися 1. Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була (Котл., І, 1952, 134); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (Ільч., Серце жде, 1939, 135); // перех. Словник української мови в 11 томах
- глядіти — Глядіти, -жу, -диш гл. 1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. ІІІ. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Словник української мови Грінченка