1. Приповідки або українсько-народня філософія

глядіти

Гляди, гляди, таки не минеш біди.

Кожному доля призначена і ти не зміниш порядку. Віра в фаталізм.

Гляди себе, буде з тебе.

Пильнуй свого діла, а будеш досить занятий.

Глянь, Боже, з неба, що мені потреба.

Молитва бідного.

На що гляне, все погане.

Песиміст, ніколи нічим невдоволений.

Як гляне, то аж серце в'яне.

Говорить дівчина про любого парубка, або парубок про любу дівчину.

Як гляне, то аж трава в'яне.

Про дуже грізний та проникаючий зір.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глядіти — гляді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. глядіти — Гляді́ти; гляда́ти. Шукати. Такий вітер льокального патріотизму ще справді у Буковині віє та й буде ще до часу віяти — з чого особливо радість для декотрих мельників... Українська літературна мова на Буковині
  3. глядіти — Дивитися, позирати, ур. зріти, ф. глипати, зиркати, р. зорити; (кого) шукати; (гордо) виглядати; (як ока) берегти, зберігати; (дітей) пильнувати, доглядати, р. виглядати <док. виглядіти>; ФР. переглядати. Словник синонімів Караванського
  4. глядіти — -джу, -диш, недок. 1》 неперех. Те саме, що дивитися 1). || перех. Те саме, що шукати 1). || неперех. Мати вигляд; виглядати. 2》 неперех., наказ. сп. гляди, глядіть. Виражає застереження або погрозу. || у знач. вставн. сл. Тим часом. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. глядіти — Глипати, глипнути, поглинати, виглипати, виглипнути, заглипати, заглипнути, зглипати, зглипнути, глядати, виглядати, виглянути, заглядати, заглянути, позаглядати, наглядати, наглянути, понаглядати, оглядати, оглянути, обглядати, обглядіти, пообглядіти... Словник чужослів Павло Штепа
  6. глядіти — ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. розм. Те саме, що диви́тися 1. Еней з Сивілою гляділи, Якії муки тут [у пеклі] терпіли, Якая кара всім була (І. Котляревський); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (О. Ільченко); // кого, що. Словник української мови у 20 томах
  7. глядіти — гляді́ти → гледіти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. глядіти — див. берегти; дивитися Словник синонімів Вусика
  9. глядіти — гляді́ти свого́ но́са. Турбуватися, клопотатися лише про себе, не втручатися в справи інших. Наблизився (Віктор) до Олега: — Лучче (краще) ти б глядів свого носа (П. Автомонов). гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Фразеологічний словник української мови
  10. глядіти — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  11. глядіти — Гляді́ти, -джу́, -ди́ш; гля́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. глядіти — ГЛЯДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. неперех. Те саме, що диви́тися 1. Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була (Котл., І, 1952, 134); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (Ільч., Серце жде, 1939, 135); // перех. Словник української мови в 11 томах
  13. глядіти — Глядіти, -жу, -диш гл. 1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. ІІІ. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Словник української мови Грінченка