1. Приповідки або українсько-народня філософія

глухий

Глухий, як недочує, то вигадає.

Коли хто перекручує факт, або оповідання.

Добре глухому, не каже нікому.

Нікого не обмовляє.

Мовчи глуха, то буде менше гріха.

Як не знаєш добре справи, то і не оповідай. Не говори брехні, бо це гріх.

Скажи глухому, щоб не казав нікому.

Іронічно до такого, що любить обмовляти.

Чув глухий, що казав німий, що бачив сліпий, як тікав кривий.

Глум з брехуна.

Глухий, як тетеря.

Про глухого, який нічого не чує.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глухий — (який не чує) глухуватий, туговухий, (притишений звук) приглушений, (неосвоєний ліс) дикий, незайманий. Словник синонімів Полюги
  2. глухий — глухи́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. глухий — (хто) ЯК ІМ. глухман, глушман; (звук) приглушений; (світ) нечуйний, байдужий; (- боротьбу) прихований; (гай) дикий, (шлях) відлюдний, безлюдний; (- село) віддалений; (паркан) суцільний, непроникний; (- осінь) пізній, глибокий; глухенький, глухуватий, г. приглуховатий, сил. глухий, як пень. Словник синонімів Караванського
  4. глухий — [глухий] м. (на) -хому/-х'ім, мн. -х'і Орфоепічний словник української мови
  5. глухий — -а, -е. 1》 Який нічого не чує або недочуває. || у знач. ім. глухий, -хого, ч.; глуха, -хої, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває. || перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. глухий — ГЛУХИ́Й, а́, е́. 1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (прислів'я); Мовчить баба та своє провадить. Глуха, видко (М. Коцюбинський); Старий був зовсім глухий і ледве рухався від важкого ревматизму (З. Словник української мови у 20 томах
  7. глухий — А, -е. Безпросвітний, безперспективний, безнадійний. Глухий варіант. Словник сучасного українського сленгу
  8. глухий — Глухань, глухар, глухенький, глухісінький, глухонімий, глухуватий, глушець, глушко, глушман, недочувайло, приглухуватий Фразеологічні синоніми: глуха тетеря; глухий, як пень; тугий на вухо Приповідки: Розуміється, як глуха в танцях. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати Словник синонімів Вусика
  9. глухий — загна́ти / заганя́ти в (тісни́й (глухи́й)) кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. Фразеологічний словник української мови
  10. глухий — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  11. глухий — Глухи́й, -ха́, -хе́; -хі́, -хи́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. глухий — ГЛУХИ́Й, а́, е́. 1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить. Глуха, видко (Коцюб., І, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Словник української мови в 11 томах