гнати

Значення в інших словниках

1. гнати — (змушувати рухатися) гонити, розм. турляти. Словник синонімів Полюги
2. гнати — гна́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. гнати — Гонити; (в шию) турити; (з дому) витуряти; ФР. виганяти, про-, під--, пере-; (швидко) мчати, гнати гоном; (звіра) переслідувати, цькувати; (за ким) гнатися; гнати в тришия <�в три вирви>. Словник синонімів Караванського
4. гнати — жену, женеш і гонити, гоню, гониш, недок. 1》 перех. Змушувати рухатися в певному напрямку. || перех. і без додатка, розм. Виганяти, посилати куди-небудь із якоюсь метою. || розм. Спрямовувати рух чого-небудь. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гнати — ГНА́ТИ, жену́, жене́ш, ГОНИ́ТИ, гоню́, го́ниш, недок. 1. кого, що. Змушувати рухатися в певному напрямку. Одного разу я бачив з вікна, як кілька черкесів на конях гнали кудись нагаями до міста зв'язаних, збитих, уболочених селян (Б. Словник української мови у 20 томах
6. гнати — гна́ти 1. дуже швидко йти (м, ср, ст): – Та зачикайти Павлова, де так жинети? – Та я виш, Міхалінка, спішусі так бу хцу завчєсу файрант зрубити. – А ней Вас, так жинети, якбисьти ду чительні на прусфору йшли (Рудницький)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. гнати — Жену, женеш; гоню, гониш, недок. 1. Говорити нісенітниці. Ще є прикол: я — народний артист. Гониш? Гоню, ми народ? («ТНМК»). ◇ Гнати фуфло, гнати туфту, гнати пургу. То шо, ми так і будемо пургу гнати і пиздіти не в тему? (Ю. Іздрик). Словник сучасного українського сленгу
8. гнати — (жену, женеш) недок. 1. крим. Здійснювати пограбування. БСРЖ, 129; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 230. 2. крим., мол. Повідомляти інформацію сумнівної істинности. — Ти ж, козел, гнав, що нікого не буде! — люто засичав Лисий і замахнувся на Півня кулаком (А. Словник жарґонної лексики української мови
9. гнати — див. бігти; виганяти Словник синонімів Вусика
10. гнати — БІ́ГТИ (швидко пересуватися на ногах), ЛЕТІ́ТИ підсил., МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., НЕСТИ́СЯ підсил., ГНА́ТИ підсил. розм., ГНА́ТИСЯ підсил. розм., рідше, ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ЧУХРА́ТИ підсил. розм., ШКВА́РИТИ підсил. розм., ШПА́РИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
11. гнати — ГНА́ТИ, жену́, жене́ш і ГОНИ́ТИ, гоню́, го́ниш, недок. 1. перех. Змушувати рухатися в певному напрямку. А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока, Як сотнями в кайданах гнали В Сибір невольників святих..? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
12. гнати — Гнати, -жену, -неш гл. 1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. Ном. № 10217. гоном гнати. Быстро гнать. Харьк. 2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Ном. Словник української мови Грінченка