1. Словник української мови в 11 томах

глядітися

ГЛЯДІ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок.

1. рідко. Мати вигляд; виглядати.

Старенька вже [пані], а на висках кучері, у перснях у блискучих, то ніби й молодо глядиться (Вовчок, І, 1955, 45).

2. Берегти себе, бути обережним.

Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють (Укр.. присл.., 1955,145);

Ще й на воротях дядько Гордій застеріг: — Глядися ж, Давиде!(Головко, II, 1957, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глядітися — гляді́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. глядітися — [гл'ад’ітиес'а] -л'аджус'а, -дис':а, -диц':а, -диемос'а, -диетес'а, -д'ац':а; нак. -дис'а, -д'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. глядітися — -джуся, -дишся, недок. 1》 рідко. Мати вигляд, виглядати. 2》 Берегти себе, бути обережним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глядітися — ГЛЯДІ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок. 1. рідко. Мати певний зовнішній вигляд. Старенька вже [пані], а на висках кучері, у перснях у блискучих, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок); Я оцінюю, як пара глядиться у тандемі (Л. Дереш). Словник української мови у 20 томах
  5. глядітися — див. берегтися Словник синонімів Вусика
  6. глядітися — БЕРЕГТИ́СЯ (дбати про своє здоров'я, бути уважним до себе), БЕРЕГТИ́ із сл. с е б е, СТЕРЕГТИ́СЯ рідше, ГЛЯДІ́ТИСЯ розм.; ШАНУВА́ТИСЯ, ШАНУВА́ТИ із. сл. с е б е (берегти себе, дбати про себе). — Док.: поберегти́ся. Словник синонімів української мови