глядітися
ГЛЯДІ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок.
1. рідко. Мати вигляд; виглядати.
Старенька вже [пані], а на висках кучері, у перснях у блискучих, то ніби й молодо глядиться (Вовчок, І, 1955, 45).
2. Берегти себе, бути обережним.
Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють (Укр.. присл.., 1955,145);
Ще й на воротях дядько Гордій застеріг: — Глядися ж, Давиде!(Головко, II, 1957, 134).
Словник української мови (СУМ-11)