гоголь

го́голь

-я, ч.

Водоплавний дикий птах родини качиних.

Гоголем ходити — ходити поважно, гордовито.

Значення в інших словниках

1. гоголь — ГО́ГОЛЬ, я, ч. Водоплавний дикий птах родини качкових зі строкатим чорно-білим забарвленням. Приазовські степи кишіли качками – свіязями, .. чорноголовими нирками, сірими гоголями (Л.  Словник української мови у 20 томах
2. Гоголь — Го́голь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. гоголь — Качка, живе поблизу водойм у Євразії та Пн. Америці; довж. бл. 50 см; гніздо закладає у дуплі; об'єкт полювання.  Універсальний словник-енциклопедія
4. гоголь — трима́ти себе́ короле́м. Поводитися гордовито, поважно. На вулицю виходив (Васько) завжди в новому вбранні — в сардаці з тонкого сукна, сивій шапці, чоботях-лаківцях,.. серед парубоцтва тримав себе королем, хоч був іще малим (А. Хорунжий).  Фразеологічний словник української мови
5. Гоголь — див. Гоголь, Микола Васильович  Філософський енциклопедичний словник
6. Гоголь — Го́голь, -голя, -леві, -лем (укр. пр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. гоголь — ГО́ГОЛЬ, я, ч. Водоплавний дикий птах родини качиних. Приазовські степи кишіли качками — свіязями,.. чорноголовими нирками, сірими гоголями (Дмит., Наречена, 1959, 95); Гоголю, гоголю, птице болотна, Кожен із нас має затишок свій (Мал.  Словник української мови в 11 томах
8. гоголь — Гоголь, -ля м. Родъ дикой утки, Anas clangula. Вх. Пч. II. 8. Гоголю, гоголю, припливи к берегу. Чуб. III. 306.  Словник української мови Грінченка