годинуватий годинува́тий -а, -е, діал. Ясний, тихий (про погоду). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках годинуватий — Годинуватий, -а, -е = годинний Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий. ХС. VII. 417. Словник української мови Грінченка