годинуватий
годинува́тий
-а, -е, діал.
Ясний, тихий (про погоду).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годинуватий — Годинуватий, -а, -е = годинний Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий. ХС. VII. 417. Словник української мови Грінченка